Він штовхнув вікно — електролампочки стрибнули в безвість, гілля шовковиць попливло до кімнати.
З чорного поля він нісся далі у чорну безвість і хитав зорі, що золотили дрібним намистом криваві води калюжі …
Іще перед натомленими очима війнуло заґратоване віконце, що починало просвітлятись, майнула чиясь чорна тінь, а потім це все відплило, віддалилось у глибоку безвість …
Він не погрожував, а просив її, щоб не втікала в безвість, щоб линула сюди, до нього.
Пішло у безвість так зване соціалістичне змагання з його ідеологічними атрибутами.
Від скель у безвість здіймався поораний хвилями зелений пінявий горб.
Течія вихоплює з кручі цілі брили землі, розмелює їх між крижинами і несе в безвість.
Сутінки і цвітіння десятиліть одлинули; було всякого — снігу й хлібних карточок, була безвість окупації, карусель зміни урядів, од якої сіялись кулі; була і своя карусель — розпорошування нудних родинних коштовностей.
А окошившись змила й занесла десь у безвість і останні їхні сліди, останні нагадування.
Дівчинка з жахом подумала, що втратила його назавжди, але за мить побачила над отвором чорне вухо: потужний повітряний тиск підтримував Тото, не даючи йбму шугнути в безвість.