— Ану-ну, чи відшукаєте себе , — жартував Франко.
Він похмуро звелів : — Ану, письменнику, виверни кишені !
«Ану, давай знову спочатку , — вирішив зрештою Семен Семенович. -
Старий Мурах-ватажок поправив окуляри і кивнув Муравчикам : — Ану пошукаймо !
Що ж його, думаю, робити — ану ж бо кричати почне? .
— і уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись
— Ану, хлопці , — звернувся він до матросів та океанологів , — беріть он ті уламки ящиків, жбурляйте вниз.
Дмитро Іванович каже йому : — Ану, отче, досить вам топтатися за моєю спиною, йдіть лишень сюди.
Ану, зараз прочитаємо письмо Казюки … (Чита .)
Містер Кейсі кидає погляд на сина, одна рука якого розбухла та почервоніла, в другій метляється рожевий великодній кошик із фарбованими яйцями, по Рентових щічках течуть сльози, і містер Кейсі каже: «Ану закрий рота».