Щоб служити Богові Любови, треба бути свобідним; треба взяти на себе Його страшне ярмо і любити, всупереч негідности власній або й свого ближнього.
Не забуваю, що й він складений з двох частин: одна з них позбавлена розуміння — вона страждає від ран, від опіків, їй дошкуляє біль; друга — розумна, стійка у своїх поглядах; її ніщо не впровадить у трепет, не схилить під ярмо.
— кричав голосно хтось коло здорового магазину за питлем, запрягаючи в ярмо того Безуха.
А спитати б — чого ради наложили на себе отаке довічне ярмо?
І не вийдете звідти, поки не розірвете пута й не скинете ярмо волі вашої, як писано: «Роздеріть серця ваші».
Не квапилось, бачимо, римське юнацтво йти під «солодке ярмо ».
Станіслав Антонович міг би так само, як його молодші колеги, втягнутись у змагання в суто науковому плані, але комусь потрібно нести важке, та й невдячне, громадське ярмо.
Англія пропонує скласти з нею спілку проти мойго найхитрішого й непримиреннішого ворога, дає мені змогу скинути ярмо підданства й знестися на великого державця.
Все моє довге життя злидні душать мене, як ярмо душить вимученого вола.
До того ж і раніше ви везені в ГУЛАГ «вороги», рятуючи свій аж надто вже поблажливий народ, розпочали зодчаєно бунтувати … То невже й сьогодні нам, аби остаточно визволи тися, потрібне ще й жорстоке ярмо безвиході?