Шульга белькотів, белькотів, ледве встигаючи за Іваном, котрий широко ступав у бік редакції.
— А може, й честі , — розважливо сказав Шульга, висмикнув дерев’яну ногу з луговини, і витиснутий нею слід почав затікати водою.
Худорляве загострене лице, пелехаті брови, на високому чолі жодної зморшки, права рука на животі, шульга-протез по-солдатському витягнута.
Слово «лівша» майже витиснуло давнє українське «шульга».
Якогось дня Майтімо попрохав меча, взяв його у лівицю, кілька разів змахнув і сказав з погордою: Я бився з обох рук — нині шульга замінить мені десницю … Я прошу тебе, побратиме, бути моїм напарником у вправах.
Саме тому на полотнах старих майстрів майже кожна людина — шульга.
Шульга розчув і запам’ятав лише одну фразу: ^ - …
Шульга Р. П. Искусство в ценностные ориентации личности.
На зарослому споришевому подвір' ї біля криниці в упряжі не' герпеливились добрі гостровухі коні, а біля коней широко стояв на живій і вербовій нозі червоний козак Терентій Шульга і ждав очима сонця.