Встромив шпиндель у діру й заткнув його шматком пластику.
— У п’ятому «а» всі тепер луснуть від горя, що в них нема таких , — казав Вова Шпиндель.
— Мерщій на правий фланг, Шпиндель, мабуть, пасеться на березі !
— Шпиндель — найпоказніший віслюк на всю нашу округу !
Нанизані на пластиковий шпиндель височіли порожні компакт-диски, що призначалися стати подарунком до дня народження Расті Еверету.
Забрьоханий, весь у поросі, але завше бадьорий, ганяв Шпиндель Вулицями, хапаючи все, що вистромлювалось і ні парканів чи звисало з вікон.
От якби Шпиндель, бува, здурів і кинувся б на котрогось із наших малих — Норін або Янгола … Як би ми повелися?
Шпиндель зірвав мимохідь капелюшок з якоїсь дами у відкритому розкішному авто …
А Шпиндель, посолодивши душу, сомів і ласо облизувався, дозволяючи Тітенові сісти верхи.