«Шкода , — думав я , — відкрито останній невідомий і ніким не загарбаний острів.
Шкода, що не можна так робити на кожному кроці , — спокійно відповів Декер.
Шкода було часу, і вони заспішили далі, пильно вдивляючись в нічне ма рево — чи не забовваніє силует крилатої «Птиці»?
Коли він уранці під час обходу капітулював, нам було його дуже шкода.
Та не шкода й про те подумати, як би його звідси вшитися.
Так, мені шкода, але не хлопця, а його матір, яка, напевне, так страждає, бідолашна !
їй стало страшенно шкода міс Жайворон, що здавалась такою пригніченою.
Яка шкода, що хлопець зробив такий непоправний крон у житті !
От тільки шкода, що не прихопив з собою кіноапарата, ну за те ви мені дасте щось, щоб я міг показати товаришам-космонавтам, та й людям на Землі …"
Шкода молодості, шкода втраченого безповоротно того, що вже ніколи, ніколи не повернеться.