Так наприклад, у першому протоколі ми читаємо: «Дорогоцінні якості народу — чесність і щиросердість — у політику повинні шануватися пороками, тому що вони ведуть до погибелі вірніше і безперечніше, ніж найлютіший ворог.
Так, дорогий мій, вона вміє шануватися, цього в неї могли б повчитися навіть короновані особи.
Тепер, коли ти маєш дитину, тобі треба шануватися.
Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери …
— Ще й вас поженуть, як биків на бойню, ще будете ви один одного пороти та стріляти, коли не вміли шануватися.
Йому стукнуло тільки сімнадцята, але. шануватися не в його натурі, бо інакше не вибрав би собі за друга «чортяку» на двох колесах.
Плохо вести себя — не шануватися; зле поводитися.
І до Ситника знов дійшло щось — чи то необережний порух Сивооків, чи то зітхання хлопцеве, він недбало плямкнув через плече до малого товстими губами, насилу проштовхуючи слова крізь запханий рот, промимрив : — Не схотів шануватися.
Тому повинні шануватися, спокійно приймаючи факт, що ваша участь у вбивстві Пітера Андерсона …
Нині ж, коли невидимий і істинний Бог від віруючих в Нього почав шануватися, царство Римське живе безтурботно і щасливо, Бог-бо задля вибраних Своїх огородив його миром.