Як нині, бачить усе, як було … як гуляли в дворі … як Михайло гуляв … як Петро і Анна гуляли … як пішли всі вихром і навіть вона з Івонікою кинулися шаліти … а хто бачив, що кому за плечима стояло? ..
І треба сказати, що мустангер, коли його понесли на тих ношах, більше скидався на п’яного, бо в гарячковій нестямі знову почав шаліти, і його довелося прив’язати до рами.
П’ятнистий тиф почав страшенно шаліти, боліли ним не тільки наші старшини і стрільці, але й цивільне населення.
Вони казали, що не годиться вишукувати собі та кого бога, що каже людям шаліти" (Геродот, «Скити»).
Ось страх — це справді сильна пристрасть, і треба шаліти зі страху, коли ви хочете зазнати найгострішої втіхи в житті.
Я часто думаю: «За що мені таке щастя, щоб любити дружину як коханку, щоб шаліти від неї, щоб додому поспішати, як на побачення? !»
А Лена , — ах ! ота «дитиняча» істота з вічножіночими прикметами, з фарисейством на устах, вона буде шаліти з радості, що я таки не виходжу заміж.
Великий в гніві, зі здутою жилами, немов пурпуровий кулак, головою він видерся, як змагаючий пророк, на суконні шанці й почав на них шаліти.
— А до того ж, дитинко, шаліти під час перегонів — хіба ж це сором?