Який химерний цей чоловік, який он там схилився над книжкою, чудний, хижий і культурний, з широкими плечима і, власне, без ніг !
Чудний, особливий, нез’ясований дух стояв у кімнаті, дух редакційних зал.
Гострохвостий і Євфросина, Сидір Свиридович, Євдокія Корніївна, убрана в чудний старомодний чепчик, дружки, кілька міщанок і Химка.
Знаючи чудний норов сина, він одружив його з простою дівкою, взятою до двору ще малою.
На устах у неї якийсь чудний усміх — не то тріумфу, не то сарказму, не то люті.
Засвистав під машкарою, і чудний був цей легковажний свист.
І от раптом лице знову постаріло на десять років: зникла дитяча ніжна рожевість, замість неї - суха чернеча суворість, загострений блідий кінчик носа й цей чудний, неприємний, напружено скляний блиск очей.
Галя тепер думала про нього, як про далекий і надто чудний сон.
— Ти якийсь чудний … Фелікс силкувався уявити обрій, але це було не легко.
Звідки тут узявся цей чудний чоловік, що спершу так гарно розмовляв зі своїм інструментом, а потім так зневажливо викинув його, наче поламану коробку?