«Химера, та й годі, серденько, справжнісінька чудасія !»
Якби великоруські літератори задумали писать підмовою орловською або олонецькою й новгородською, то вийшла б якраз отака кириня-чудасія, як в «журналі» «Вісти з Запорожжа».
Виліз і собі прадід, подивився , — що за чудасія?
Зважте, яка чудасія, королево , — все навиворіт: цей був коханцем королеви і отруїв свою дружину.
На якусь мить дідок заціпенів, потім силувано посміхнувся : — Чудасія, та й годі.
«Чудасія , — подумав собі він , — чоловіків я люблю більше від жінок.
Чудасія, та й годі, адже конопля перебиває дію спиртного.
Герміона витягнула руку так високо, як можна її підняти не підводячись, а Гаррі навіть уявлення не мав, що за чудасія той бізор.
Ви тут сидите, така невинна, тихенька, і навіть не уявляєте, яка це буде для всіх чудасія, та як цікаво їм буде на вас подивитись, як вони почнуть мене розпитувати !
І через два тижні мені пришпилять довічне ув’язнення за те, що, мабуть, мені сам чорт підсунув … Хіба. це не чудасія?