Чи не послати мені по перо та чорнило, щойно ми поснідаємо?
На цьому слові діти побігли до дверей, але пан Чорнило надзвичайно прудко кинувся за ними й перехопив їх біля самого порога.
Це я вилив чорнило, я порозпорював подушки, я вимазав усе в сажу.
Він показав мені таємничі письмена, які наче дивом з’явилися від тепла свічки: «Венанцій хотів приховати важливу таємницю і вжив особливе чорнило, яке ніби не залишає сліду, але при нагріванні проявляється.
Взяв чистий білий аркуш, поклав перед собою, тоді поглянув, чи є перо й чорнило в каламарі.
Хроматограф відділив сліди друку від чорнила письма, бо, на щастя, чорнило мало мінеральні домішки.
Останнє чорнило в авторучці закінчується, але з цим гаразд; ще дві-три сторінки — і я закінчую.
Мені потрібне чорнило, щоб написати заново щоденник.
Адреси, зверніть увагу, написані за старою орфографією, чорнило вицвіло !