І це не просто латники, ваша величність, а лицарі і молоді лорди, цвіт нашаго воїнства.
Й на них із Костомаровим спадає снігом тихий вишневий цвіт …
— Можливо, й се у виїмкових людей, але, беручи справу природно, годі уявити собі цвіт, який ріс би літаючи в воздусі, без коріння в землі.
Грав у команді Іваново-Вознесенська, де, як ми вже згадували, за бажанням чекіста Бармінського був зібраний на якийсь період весь цвіт футбольної України.
І знову: «Вийде паросток з кореня Єссея (тобто Пречиста Діва), і цвіт з нього процвіте (тобто Христос), і спочине на Ньому Дух Божий (що від Отця сходить і на Сині спочиває)».
Такими словами прихилений, Іван склав пісенні надгробні тропарі такі: «Яка житейська насолода», «Як цвіт в’яне», «Все суєта людська» та инші, що їх до сьогодні в церкві при похованні померлих співають.
А тепер стали сивими — роса війни виполоскала мій синій цвіт, найбільше цей папірець …
З дерев опадало, згорнувшись, молоде листя, а цвіт згорав й іржавів.
Місце вибрали за селом, на пагорку, під високою акацією, щоб повесні розпускала вона над Марусею свій білий цвіт.