Сріблясте хутро блищить у променях призахідного сонця.
Ростислав подарував соболів, горностаїв, хутро чорних куниць, песця і риб’ячі зуби.
Його бездоганно чорне хутро, чорні подушечки на всіх лапках, крім передньої , — вона рожева, як шкіра немовляти.
Проскочивши тихенько через двір у клуню, знову ліг у човні на дідове хутро й подумав: «І нащо я народився на світ?
Вийшла діва, вбрана в хутро, вже як зовсім розсвіло
Його м’який верх, вкритий сріблястою памороззю, в місячному сяйві був схожий на іскристе хутро якогось дивовижного звіра.
Мабуть, килим і хутро дісталися Пімонам у спадщину, і вони, не знаючи, що з ними робити в такому маленькому помешканні, вирішили постелити все те на підлогу.
Її, шкурку, в руки візьмеш, стріпнеш, раз-другий удариш легенько ребром долоні проти ворсу — і заіскриться хутро, заграє, особливо ж коли під сонцем шкурку тримати.
Потім нахилився і поклав руки на хутро поверх її персів і міцно поцілував її в губи.