Доки Коля отак розмірковував, сонце запнула темна хмара.
Кінчилися ці експерименти тим, що він чхнув якраз у ту мить, коли совав свій ніс у коробочку, й весь порошок злетів угору, наче хмара.
Лід під Рейчел засвітився спалахом, наче грозова хмара від блискавки.
Чув, що сили вже слабнуть, що в грудях пусто, що вітер рве голос, дощ залива очі, хмара перемагає, і вже останнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок : — Стій !. .
Хмара витяг з боковоі кишені товстий пакет, достав з ёго пожовклий лист гербового паперу пописаний рижим чорнилом и подав Семену.
Повідомляю: хмара піску надто густа, корабель із ями злетіти не зможе.
Облогу прорвано , — повторив Хмара , — і Владу, можливо, дійсно пощастить.
У західному окраї неба стояла сиза, понура хмара — десь хлющив дощ.
Щоправда, дідо Сулиця, котрий оповідав йому київські плітки, говорив, що шлях Дніпром буде небезпечним, бо половців суне хмара, і вони напевне обсядуть береги, як колись печеніги.
Нарешті планктонна хмара зникає з вод Губбету, і ми перетинаємо бухту.