Час від часу починали вити всі, ніби на них накочувалася хвиля паніки, що захоплювала й найплохі-ших.
Очі Філіпа Мериноса розбіглися, мов охоплене смертельною панікою військо; його охопила хвиля розпачливої тривоги.
Урочий спокій тихої літньої ночі ринув у мої груди, як хвиля припливу.
Тільки в дні шквальних вітрів смердюча хвиля, що йшла зі сходу, нагадувала, що тепер ми всі живемо за нового ладу і що полум’я чуми щовечора вимагає своєї данини.
Але Ніка проігнорувала його запитання, чергова хвиля гнітючих почуттів скаженим звіром накинулася на неї.
Коли хвиля спала, я квапливо поповз, тікаючи від наступного удару води.
Виявилося, хвиля справді занесла його в ліс і кинула всередину куща; нам страшенно пощастило, бо якби він луснувся об скелю чи об дерево, то розбився б ущент, а так навіть не подряпався.
Та чутка, як хвиля на морі, звідкільсь пішла скрізь і дійшла й до Вербівки.
Та потім на мене накотилася хвиля люті, вона захлюпнула мене всього, як тоді, після Ярошенкових похорон.
Гаряча хвиля злості сколихнулася в Сашкових грудях.