І від іспиту минулого не рятує навіть перспектива майбутнього, що теж перетвориться хвилина по хвилині на минуле, на прах, хоч і діамантовий, та все-таки пил.
Зараз дорога кожна хвилина, треба скористатися з перебування тут жебрака й вирішити, що робити.
Ще хвилина, дві … Військовий автомобіль раптово загальмував.
Ми заметушились, і я зрозумів: настала фатальна хвилина.
— Пробачте, товаришу Зар’ян, що я вас перебиваю, але нам дорога кожна хвилина ….
Одна хвилина, в якій ти тут і зараз, аби зрозуміти: кожен із нас виконує власну партію у цьому дивовижному оркестрі, що зветься «життям», і виконує не тобою, а Ним писані партитури.
Ще хвилина — і замість нього замайорів американський, який ми прихопили з собою, а потім і сигнальні прапори РОН.
Та якщо серед теперішнього щастя в мене часом випадає хвилина, коли я можу озирнутися навколо й чогось запрагнути, то я ніколи не прагну зберегти це щастя назавжди, а хочу знову страждати, тільки красивіше, не так убого, як раніше.
Виходить, відтоді, коли бандити напали на мене, до твого приїзду минула двадцять одна хвилина.
Минула хвилина, друга, третя, а жодна жива істота так і не з’являлася.