— Фанфарон , — сказав Г’юберт , — це хуліган … задерій.
— Так, так, це ви правильно сказали, пане капітан , — похвалила вона Войту , — відразу видно, що ви солідний чоловік, а не який-небудь фанфарон, що тільки й бігає за дівчатами.
— Петр Кукань — це фанфарон і базіка, але, по суті, він боягуз.
Як на мене, він страшенний фанфарон, і манери в нього погані.
Проте вона взяла квітку й пришпилила до сукні, згадавши раптом слово «фанфарон».