— Мчить, певне, до своєї дівчини , — пожартував Дерев’яний Ніж, ущипливий як завжди.
Берт забулькав сміхом : — Щось ти, братику, останнім часом став дуже непри ступний, а інколи навіть ущипливий.
— Голос поручика був ущипливий і трохи зневажливий.
Ущипливий холод та необхідність розраховувати кожний подих робили ці хвилини ще незабутнішими.
І як різко, як небажано пролунав для обох ущипливий голос Ангеліни Тарновської:
Але перш ніж він устиг знову занурити руку в скриню, за спиною його почувся ущипливий сміх Королеви.
Ну, а що, як вони прочитають цей ущипливий пасквіль, цю злісну правду, тоді що ?"