Замість умлівати від захвату, як сподівався її чоловік, вона спересердя кинула запрошення на стіл.
Їй здалося, що все тіло її також покривається потом, а ноги й умлівати почали.
Замирать от восторга перед чем — умлівати над чим.
— Та якби там було таке , — втрутився чоловік «аргентинки» , — щоб одним давали все, що вони хочуть, а інші мусили умлівати в чергах по півдня за маслом, то там революція вже була б.
— Здається, Томе, тобі не так уже й погано тут жилося, аби отак умлівати з радощів , — сухо мовив він.