— Якщо тобі нема дуже чим тішитися у цьому світі, тішся тим, що ти є, а не шукай дурних пригод на свою голову.
Батенько не хотіли тішитися самою насолодою, що давала вченість синів його, і забажали поділити ону з щирими приятелями своїми.
Яків аж наче почув цяпкання води і веселий гамір горобців, чудових пташок, котрі завжди знаходили, чим тішитися, і тримались одне одного.
Ось і я йду від вас, поки ще почуваю себе щасливою і можу тішитися життям.
Можна тільки тішитися з того, що вони є співтворцями української державности і культури.
Пользоваться (расположением, любовью) — тішитися з (прихильности, любові).
На великій перерві Ганнуся і Соломійка замість тішитися, що їх усі, разом з учителькою, вважають авторами чудових оповідань, засумували.
— Не радив би вам усім надто тішитися , — втрутився до розмови похмурий плантаторів небіж, що саме під' їхав до них , — бо, може, таки й доведеться спати на цій чорній постелі.
Але не довго їй вдалося тішитися цією заспокійливою подібністю.
— І, крім того, можна тішитися тінями, які пропливають по стіні.