— криється справжня, незмірима й неосяжна людська трагедія.
Я жив тільки його образами, повними музики і сонця, а то й трагічними, як трагедія мого народу, як я тоді думав.
Ціла трагедія, коли десь на дверцятах раптом з’явиться хоч невеличка подряпина.
Народ наш уже впізнав доброту комуни і на наш заклик ставав у повстанські ряди, але трагедія була в тім, що не було зброї.
Трагедія митця, автора геніальних «Сонячних кларнетів».
Тому й перебування тут на фронті для мене не трагедія.
Річ, зрозуміло, не в капелюсі, трагедія тут глибша.
Ця трагедія також могла б іти безліч разів на всіх можливих сценах із шаленим успіхом.
Той, хто бачив його, не міг позбутися враження, що перед його очима скоїлася трагедія, а може, навіть убивство.
— Я знаю, що це трагедія для його жінки та дочки, але Хетуей був у полоні нав’язливо ї ідеї.