А тут, навпаки — і у цьому найбільша складність — ми повинні намагатись торувати собі шлях на ґрунті, котрий не є ні ґрунтом логіки, ні ґрунтом теорії пізнання.
Його постійна турбота — особливо з тої давньої іспанської пори — стати дужчим за мене, торувати над моєю природженою вдачею і знеславити її змусила мене проказати речення, яке, навіть мовлене спокійним тоном, звучить як виклик.
Вона була просто, але охайно вбрана, мала жваве, розумне, веснянкувате, мов яєчко сивки, обличчя, а енергійність її рухів свідчила про те, що цій жінці самій доводиться торувати собі дорогу в житті.
Вона може й буде торувати шляхи, що ведуть у незнайоме майбутнє.
Гілки заколихалися ще сильніш, і хтось почав торувати шлях через хащі.
Одне — іти протореною вже стезею і зовсім інше — торувати її.
Васильок, підібравши поли ватянки, брьохкається до тітчиної хати через город — так ближче, хоч торувати стежку по молодому снігу нелегко.
Якщо ж жінка наважиться на економічний ризик, здобуваючи ілюзорну свободу, вона змушена самотужки торувати стежини до самостійного існування.
Щоб подолати свою замкненість, кожен має зберегти себе як особистість, а щоб торувати шлях до майбутнього, не повинен втрачати зв’язки з минулим, спілкування з іншими прислужиться його самоутвердженню.
— Люди довкола продовжували торувати Шлях Біженців.