Стало раптом тихо-тихо, було чутно, як порипує деревина баркаса.
— тихо спитала вона, готова, здавалося, ось-ось знепритомніти або закричати від страху чи покликати на допомогу своїх або чужих гайдуків.
Село поснуло — тихо стало, на місяць хмарка насунула.
Від легкого вітру, що прилетів із пустелі, тихо шепотіло листя пальм.
На Бонд-стріт він мав ювелірний магазин, добре відомий у вищих колах, але жив на Райтон-стріт як підмайстер, тихо і самотньо.
— Ви добре попрацювали, мій друже , — тихо мовила Зоя.
тихо підвівся й посунув свого стільця ближче до дверей.
Кривопичко з Одудом щось тихо й злагоджено мугикали.
У старому будинку було тихо, пахло мишами, злежалим порохом давно не митого коридору, цвілим деревом.
На кордоні було мирно й тихо, якщо не брати до уваги далеких гудків безсонної станції Чоп.