Ще й як далеко … У душі ж вона чітко знала: в усьому має таїтися на лежний, прихований від стороннього ока, смисл.
Тит не раз уже вимовлявся різними вигадками, і Егісіпп те помітив; нарешті, побачивши, що несила далі таїтися, Тит промовив, зітхаючи і плачучи:
Іван і Олекса увиділи, що отець сестер-близниць розумний, і що їм нічого таїтися, сказали, хто вони на самім ділі.
— Вислухайте, я не можу більше таїтися перед вами; я боюсь, що мені забракне сил у ту мить, коли я муситиму витримати боротьбу й відкрито сповідати свою віру.
Щоправда, себе надто розумним не вважав, чого там таїтися, був гріх і не один, але сьогодні мусив раз і назавжди визначитися зі своїми моральними орієнтирами.
— Звіробою , — мовила вона після довгої паузи , — тепер не час прикидатися, обманювати чи таїтися.
Натурально, мені таїтися не було чого, а особливо тому, що вони цікаво хочуть усе знати.
Смуток ховався в очах Романова, приховати його не давали ранні зморшки, та полковник і не намагався таїтися.
Фатальна помилка могла таїтися в тому, що їх вважали за звірів.