Прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України.
Суверенітет — незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенство; незалежність держави у внутрішніх і зовнішніх справах від інших держав.
Зовнішній суверенітет позначає ті межі, в рамках яких повинні відбуватися типові для сьогоднішніх умов міждержавні інтеграційні процеси.
Державний суверенітет є однією з головних ознак держави.
Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці (суверенітет покупця).
Теорія народного суверенітету досягла розквіту напередодні Великої французької революції у творах Ж. Ж. Руссо, який визначив народний суверенітет як невідчужувану та неподільну владу народу, керовану його спільною волею.
Із цього визначення випливає, що суверенітет поділяється на внутрішній і зовнішній.
У федеративній державі, створеній знизу шляхом об' єднання незалежних держав, суверенітет тих, шо об' єднуються, є джерелом повноважень центральної загальнофедеративної влади.
Щоправда, не можна заперечити певного взаємоперекривання обох концепцій з огляду на спільний для них зв’язок з історичною територією і (в демократичних державах) їхнє покликання на суверенітет народу.
В його основі лежить суверенітет держав, їх суверенна рівність і незалежність однієї від одної.