Ось вони стоять утрьох — Калаус, Шерма та її сторічний творець.
Тим часом на палубі коло грот-щогли, біля бочівки, поточеної хробаками, зі збитим дном, яке відкрило сторічний темний рай, чекав уже весь екіпаж.
Одягнутий він був, як відчайдушний яхтсмен , — синя бавовняна фуфайка, білі штани, лиш картуза із золотим якорем бракувало, та й узагалі, майже сторічний дідуган виглядав на неповні вісімдесят.
І лише пару тисяч з них переступили сторічний рубіж.