Ніжка мила В снігу хрусткому загубила Маленький вогкий черевик; Хустина впала в чагарник; Вона її не сміє взяти, Бо звір ступає їй услід; Боронить їй дівочий стид Край сукні навіть підійняти; Біжить, налякана, німа , — І сили бігти вже нема.
Камерта вид на себе взявши, Тут всіх учила, толковавши, Що сором Турна видавать; Стид всім стоять, згорнувши руки, Як згине Турн, терпіти муки, Дать шиї в кандали ковать.
— Останній стид вона забула , — зажебонів Джозеф, радіючи, що наше мовчання дає йому нагоду пащекувати.
Стид і дивитися на таке неподобство … Жінка, не гаючи часу на сварку, за хвилину повернулась із повним по вінця срібним пінтовим кухлем, вміст якого я щиро похвалив.
Стид і страм, доктор наук, комуніст — в австралійському бардаку, та ще й позбавляє тамтешніх путан місця роботи, заробітку.
І якби не цей регіт, ніхто б і не помітив чортівського жарту, тепер глянули один на одного і жахнулися: стид який !
В мені ти стид жіночий убиваєш: Не нам, а вам годиться упадати, А жінка може лиш себе віддати.
А я стояв, мов стовп, лице моє горіло, Стид душу жер; замість добуть, на що кортіло, Я ще від чорта облизня спіймав !