Цю ж назву мала й спідниця на Бойківщині (див. далі).
— Буває, що спідниця, ревнощі довічну дружбу затемняють.
А тепер іде молодиця, прости господи, як та росомаха: у самому очіпку, ще й начоси повипускає, а замість плахти задрипана спідниця.
На ній були червоні коралі, критий зеленим сукном розстебнутий кожушок, саморобна смугаста спідниця й нові чоботи.
Серце мені закалатало барабанним боєм, коли вона підупала на канапу поряд зі мною (спідниця повійно видулась, впала) й стала грати глянсовим плодом.
Він хоче підійти до тебе, а спідниця його відстрашує.
Щойно їм упадає в око синя спідниця, вони, сповнені глибокої поваги, привітно кивають Терезі головою.
Попереду, лише в кількох кроках на висоті моїх очей замайоріла знайома спідниця.
Ви пажа збили — йдіть, усе проститься: Вмрете — вам буде саваном спідниця !