Опівночі з дому вийшла людина , — обличчя в темряві не можна було розгледіти , — невідомий вивів осідланого коня, підхопився верхи й поскакав, щойно переляканий сонний слуга встиг відімкнути ворота.
Раптом мигнула блискавиця, освітивши сонний туман над мокрою рівниною, далекий обрій і нашу дорогу по болоту.
І несамовито, на десятки верстов, застогнав сонний велетень. . ліс, немов почувши в грудях застромлений гострий ніж: «Ой !
Недалеко від нас лежав на березі один апія, сонний мов камінь.
Він сидів сонний, обважнілий, з якоюсь глухою печаттю суму й безнадії на обличчі.
Дехто сонний, дехто прокинувся, але всі живі-здорові !
Невдовзі сонний заворушився, розплющив очі, скинув із себе мату, важко підвівся, випростав заклякле тіло, тоді став навколішки й помолився.
— Зараз же мені лягай , — сердито наказала Варя , — а то завтра будемо шлюз проходити, а ти сонний …
Сонний комп’ютер задзижчав — час від часу він сам себе тестує, і його скреготіння, зосереджене й вельми невдоволене, вночі іноді будить мене зі сну.
Він, не кваплячись, повернувся до Монтіньї, прийшов додому і, дуже втомлений і сонний, ліг у постіль, як тільки настав вечір, і зразу заснув.