Хтось заліз у сервант із державницькими сувенірами, виваливши на підлогу скіпетр Великого Магістра, кілька позолочених тарілок і кришталевий сервіз.
Раптом Аскаланте помітив на маленькому столику біля королівського ложа срібний скіпетр і вузький золотий обруч — корону Аквилонії, і жадібність перемогла в ньому все інше.
Дар’явауш роздратовано підняв угору золотокований скіпетр і поряд, мов із землі, виникла постать у довгій одежині.
Його лиса голова впевнено виблискувала в променях ґалогенних ламп, а суддівський жезл, виготовлений з обрізка труби, скидався на скіпетр древнього соларха.
По смерті Валентиніяна Великого, коли Граціян, син його, після нього прийняв скіпетр західного царства і на війну проти ґотів готувався, просив Амвросія святого, хай напише йому католицьке святої зіри Ісповідання.
П’ятибун — чужний скіпетр ще завтра пронесуть слуги над його головою.
Там попрощався він з Елдаріоном і передав йому крилату корону Ґондору й скіпетр Арнору.
— Берло (по-грецьки скептрон — скіпетр) — посох, жезл, знак гідності жерців, суддів, послів, окличників та владарів; на народних зібраннях вручався як ознака влади тому, хто забирав слово.
На голові в мене золота корона, в руках замашний дрючок з балабухою на кінці - «скіпетр» зветься.
В одній руці вона тримала меч; у другій — скіпетр із слонової кості.