Але Гатило продовжував стояти, болісно ковтаючи борлаком, то тільки греки такі велерічиві, полянинові ж не личить всує, на вітер кидати слова й сквернити ними почування свої.
Та тому, що лист був написаний по-українському, що не кожен зрозуміє, а інший хоч би й зрозумів, так не схоче уста свої сквернити мужицькими словами, то я тілько перекажу його зміст, а повість моя мізерна мало що від того втратить.
Так ото, кажу, віра така — щоб не сквернити трупом землю, виносять мертвих у вежу … а там вже Їх об' їдають круки.
А все, що я тут говорю, сказано з дозволу Вогнедана Повелителя, бо Його Вельможність не хоче сквернити губу гидкими словами, якими я тут вас, засранців, назвав !
Великий візир, який до того метався по кімнаті й старався не дивитися на джасуса (не хотів сквернити своїх очей), раптом зупинився і вп’явся у благальні хитрі і водночас холодні сірі очі підглядача й підслухача.