Павленко Ю. В. Альтернативные подходы к осмыслению истории и проблема их синтеза / / Философия и общество.
Це, отже, мусить бути синтеза старої віри із наймодернішим становищем науки, а зокрема філософії.
Духовна синтеза тих «проклятих питань» нашого життя постає в поемі «Неофіти», яку Шевченко писав не так для осуду покійного деспота Миколи І, як у надії, що вона Притчею стане Розпинателям народнім — Грядущим тиранам.
А це виключає синтезу і компроміс, бо синтеза і компроміс йдуть усе на шкоду слабшому.
Мум’я й камінь це така ж синтеза, як і Будда та … скажемо.
Ця синтеза має і ті консеквенції, що він вміє кожній вартості надати її властиве місце, разом з нею творити синтезу.
Диктатура для фашизму — це не лише метода політичного кермування; це синтеза його суспільного світогляду, що здатність до керівництва визнає лише за індивідуальністю й провідною меншістю.
Є це: глибока синтеза національного й міжнароднього елєменту на грунті строгого демократизму; розуміння українства як національно-політичного руху, радикалізм та послідовний демократизм у справах національної політики й нарешті - всеукраїнство.
Залишили слід, розуміється, і глибші та значніші риси бароккової духовности — стремління до великого та до безмежности, відсутність страху перед сполученням протилежностей (синтеза християнства та античности в зах.