Щоправда, її власна реальність, так само як уся об' єктивна реальність, править їй за щось несуттєве, проте її свобода — це свобода чистого мислення, в очах якого саме з цієї причини природа водночас постає як щось не менш вільне.
Але ж свобода духу породжує патетику, яка залишається незбагненною, викликає острах.
Отже, мисляча свідомість, визначена як абстрактна свобода , — це лише незавершене заперечення іншос-ті; відступивши від існування тільки в себе, вона не здійснила себе як абсолютне заперечення цього існу вання.
— Е-е-е … свобода слєва … чи то снова … не розберу …
Свобода людини полягає у вільному користуванні своїми здібностями.
Власна його свобода обернеться для друзів злом, неволею.
Затђмъ, что, видите ль, свобода не графиня И не изъ модныхъ дамъ, Которая, неся на истощенномъ ликђ Румянъ карминныхъ слой, Готова въ обморокъ при первомъ падать крикђ, Подъ первою пальбой.
Я кажу професорові, що свобода — не стан, а надія, ніжна, як світло зорі.
У такий спосіб посадові особи матеріально прикріпляються до своїх посад, їхня свобода розпорядження власним майном дещо обмежується.
Динамічні за композиціями, пройняті гуманізмом, картини Е. Делакруа несли в собі дух свободи, віри у творчий потенціал народу («Різанина на Хіосі», «Свобода на барикадах», ілюстрації до творів Й. В. Гете, В. Шекспіра).