— Свистати всіх нагору, сто пляшок кожному у пельку !
Невдовзі посвист повторюється — чи свистить той самий дрізд, чи йо го пара — проте завжди так, неначебто йому вперше спало на думку по свистати.
Сама хата, як така, завжди в повазі , — до неї можна зайти тільки з непокритою головою, свистати в хаті не можна.
А як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати , — і знову регоче, коли вони до неї, наче москалі на муштрі, всі разом забелькочуть.
Доброчесний може й у долоні бити, й свистати, але навіть той, хто все в ньому подивлятиме, не назве благом ні плескання в долоні, ні свисту, ані, скажімо, його чхання чи кашлю.
Не припускав, що ніколи вже не верне, не побачить своїх учнів, не скаже мамі своє втаємничене: «Мамцю, я не вмію ні співати, ні танцювати, ані свистати …
— Ти дурень , — каже Яків, а сам став свистати. (Це він бувало осігди так, як осердиться чого).
Я нічого не знаю, а лише прислухаюся і чую, що мама кажуть про гріх свистати в святому місці.
Ясновельможного захотіли, а чортової матері не ласкав Кулі перестали свистати, мабуть, до рукопашного бою прийшло, Тут козаки були митцями, а Мручко перший з усіх.
Я сподівався, що їм колись таки набридне чекати й вони підуть геть, і тоді ми з Костем наїмося нектару, проте ці бовдури почали знову свистати, махати кепками й обзивати мене всякими образливими іменами й прізвиськами.