Цей по-римськи красиво називається? ?? ?? ?? ?? ?? ? (дисцинктус), тобто розперезаний.
Надійшло їх сім, як дубчаків: Гілько-Мадяр, Микола-Гарбуз, Сень Ковбликів із заячою губою, Павло Розперезаний і ще трьох храпалів із тамтого кінця.
Скочив Гарбуз, Сень Ковбликів, Павло Розперезаний і три храпалі з тамтого кінця.
Був певний, що панотець і Славко присягнуть, що Петро не був розперезаний.
Петро Оском’юк, що досі дивився в газету, тепер глипає спідлоба, чи слухачі вже забули, що Сенько втікав із хати розперезаний.
Адже Петро не хотів вести розперезаний корову, хотів лишити біля воза.
— Ви вели корову без пояса, розперезаний, коли хочете знати правду !
А де ж це подумана річ, аби пустити таку неславу про чоловіка, що він та гонив корову розперезаний? !
Ухопив я навпомацки свиту, капелюха і ремінець та й тікаю, таки розперезаний.