Юрко хотів поратися коло гостини, почав було шукати по маминих полицях, та Степан зупинив його : — Не треба, Юрку !
Цей день вважається святим, ніхто нічого не робить, можна тільки поратися коло худоби.
Старій матері вже було важко поратися навіть коло печі в хаті, не то що робить роботу на городі, вештатися по дворі і до комори, і до овець; навіть було важко доїть корову.
Так само ж кожен січовик міг поратися й біля гармат, а вже в пізніші часи їх обслуговували окремі козаки, що вміли влучно вціляти, і їх звали гармашами.
Гарний керівник, зазвичай, вміє поратися з кількома справами одночасно.
Тут було так самотньо відтоді, як моя дівчинка покинула мене місяць тому, а добру хатню робітницю знайти не так просто, тож мені довелося поратися одній, а це дуже важко.
А обидва помічники почали поратися в своєму огидному арсеналі.
Старий Половець став на мілкому з чоботом у руці й викинув чобіт на берег та почав поратися коло шаланди.
Потім схимник підвівся й почав поратися в своїй несиметрично збудованій кімнаті, часом позираючи на Кнехта примруженими очима.
Стомлена Вроніха вмовкла і, не дивлячись на нас, заходилась поратися коло своїх трав.