— подумки запитую себе, минаючи відкриту кав’ярню, де сидять вузьколобі грінго і голосно сміються, з великих бокалів п’ють світле пиво, а дівахи тримають у пальцях довгі тонкі сигарети.
Вона запитала себе подумки: «Невже я справді боюся війни ?» й подумала: «Ні.
Він подумки прокручував репліки та жести тієї короткої розмови і доходив висновку, що аргументи жінки шеф прийняв, бо вона вдалася до зрозумілого йому арсеналу переконання: збрехати, демора-лізувати, налякати.
Звідки ця юнка знає цитати, які він подумки пригадав першої ж із нею зустрічі?
Відрізнити їх можна було тільки по наросту на нижній щелепі у одного і садну на нозі у другого, по пилу й листю, що прилипли до одягу третього … Ант сів біля істоти з наростом і подумки проклекотів: «Вітаю вас, розумні !»
— Позичила , — сказала я сама собі і подумки перебрала події останніх місяців та спалахи магії, яка ніколи не поводилася так, як хотілося мені.
Я десятки разів перечитав виданий у Москві путівник «В горах и долинах Закарпатья» і так само десятки разів подумки облазив (чи облизав ?) усі закарпатські замки.
Вмиваючись і одягаючись, повторював це подумки, наче в такий спосіб міг заглушити біль.
Він дивився вперед, наче вирішував подумки питання вселенського масштабу, наче знав більше, ніж міг сказати.
Том подумки перебрав свята, в яких брав участь останніми роками.