— Я до цього дуже податливий і готовий помогти тобі … — Але ти не дуже гарний.
Я навіть не сподівався, що мій лагідний, податливий син аж до такого ступеня … якби то сказати … аж до такого ступеня наелектризований комунізмом, ідея аж шумувала в крові й зблискувала в очах: торкнешся — згориш.
Джоз був податливий у чужих руках, а Доббін — дуже наполегливий, якщо йшлося про справи когось іншого, а не про його власні.
Ти, куме , — не в гнів тобі кажучи , — занадто м’який, занадто податливий.
Хто нетвердий, податливий, неначе віск, той благоденствує.
В ньому звучало й звучало: іди ж, не наїжачуйся, будь податливий, будь природний.
А із телевізора, добре, хоч сьогодні не виповідають, який Іван був поганий, коли був молодий і податливий, коли ще не знав, що для кожного є своя вежа і ще не було такої, яка б не упала.
— Але ліпше брудним , — поправився Юдка , — бо як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м’який, податливий.
Я розчиняюся у ній: душа струменить, ллється, вивергає рідке і розкішне сім'я у вологий, теплий, податливий та зазивний спокій її жіночності …
Ой так, так, занадто м’який, занадто податливий.