Синоніми до слова Погубити

І вислухав Господь мене також цього разу, не захотів Господь погубити тебе.

Ви не такий, щоб позгнущатись над дівкою, а ще більш — щоб погубити її.

Ворог про це добре знає і усвідомлює, що не достатньо вбити тіло, щоб знищити людину — треба погубити й душу.

Коли цар почув ці слова, то дуже розсердився і почав думати над тим, як би цього хлопця, що тепер народився у вугляревої жінки, погубити.

Тим часом ніч темна й холодна чекала На барви блискучі, на золото ясне І подихом смерті, зимової смерті Готова була погубити прекрасне.

Більшовики заарештували вченого в Австрії або Чехо-Словаччині і запроторили до магаданських таборів, щоби погубити там.

Нора у розпачі зізнається фру Лінне, що позичила гроші у Крогстада, який шантажував її, а тепер вирішив погубити зовсім.

«Так, чекістові не можна ляпати язиком про свою роботу, інакше він може погубити і себе і справу, яку йому доручено.

Відповів святий Мавр: «Хай поклоняться їм усі, хто хоче погубити душу свою навіки».