Чимало їх їхало на неосідланих конях, а за повіддя служили звичайні мотузки.
Тепер завжди, коли «найкоштовніша кобіта «виїжджала десь-інде на гульки верхи, мені було наказано супроводжувати її пішки, тримаючи повіддя і батіг.
Але Зірвиголова, не звертаючи уваги на цю музику і дивуючи бурів своєю безстрашністю і самовладанням, звільнив ноги коня від повіддя, в якому той заплутався.
Пріся взяла за повіддя коней, а Петро, притулившись до стовбура, дістав з кишені кремінь і кресало й почав добувати вогонь …
Ерагон, підхопивши повіддя Бромового Сніговія, покинув табір.
Та Конан намотав повіддя на руки й зумів осадити коня, та так, що ледве не зламав йому щелепи.
Коли рано-вранці рушили далі, туман ще й не думав зніматись, але Богдан майже навмання гнав жеребця, попустивши повіддя.
Обезьке пахоля стукнуло кучерами об стежку, аж тороки забігали дрібно по землі, ніби золоті ящірки, і глухо задзвонило стальне повіддя, яким заковано пірнаті ноги сокола, колюмни сили.
І жаль, і горе, і кохання — все заразом піднялось в її душі й неначе затопило всю її душу слізьми, як повіддя весною затоплює береги.
Тепер він тихо-тихо їхав, попустивши повіддя, і понуро міркував над питанням: що далі чинити?