Синоніми до слова Повівати

Але й вони, вицвітаючи, з часом почали повівати якоюсь дивною застиглістю чи то холодком.

Але по тому бриз майже ущух і, здавалось, став повівати від берега.

Василік Калокір задоволене потер руки, а може, йому стало просто холодно, бо з Дніпра починав повівати вітер.

— Всі ми скорше чи пізніше матимемо честь повівати цю небажану гостю.

Дужче забилося серце, коли попереду дрібними димчастими кучерями почав повівати рідний шлях.

Починає вітер веслувати верхів'я чорнолісся, п’янко повівати доспілою суницею.

Вечоріло, як від заходу стало повівати іншим повітрям.