Проте це зауваження ще більше розлютило принца : — Собако , — скрикнув він, копнувши візира , — не смій повчати мене примовками !
Сама думка про те, що це створіння пхається повчати його — його !
«Йому самому ще не вистачає знаття, а він хоче повчати інших» , — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор, мабуть, уважав, що слова «знання» й «знаття» є синоніми, й помилково написав «знаття» замість «знання».
— А бранцям нічого мене повчати , — заявив Ладіслав.
Він і маму не завжди уважно слухав, а тут — якийсь лісовий корч береться його, Славка, повчати !
«Якщо я піду до театру, то почую там безглузду балаканину, яка, замість повчати, розважає, а замість розважати, наганяє нудьгу.
Відповіла, що не збирається повчати чоловіка, бо він і сам знає, як поступити.
Мені на-це, певна річ, начхати, та коли хто-небудь береться мене повчати — мовляв, пора вже тобі поводитись як належить і т. ін. , — на душі стає сумно-сумно.
Згідно з того часними ідеологічними настановами, глава держави зображався «батьком народу», який знає чого хочуть його діти, а тому він має право їх виховувати, повчати та карати.