Синоніми до слова Повелівати

Він не хотів, щоб апостоли здобували владу і право повелівати, а тому здається річчю мудрою звільнити й наступників апостолів від всякого тягаря мирської влади і повинності чинити примус.

Могутність його така, що лише ті, хто вже наділений великою власною силою, можуть повелівати ним.

Лікар, ще молодий, мав серйозне владне обличчя людини, яка народилась, щоб повелівати, тобто все життя була безмірно багата.

Вона не є чимсь побічним, вона — найголовніше; вона — велителька, їй і повелівати іншими.

Ця смілива і сильна людина не владна була повелівати сонцем, як він повелівав водною стихією !

Коли вийшли за городище та спинилися під лісом, старша поділила дівок на ватаги, визначила чільних у ватагах і заходилася радити-повелівати, де кому йти, який знак подати, коли знайдуть ряст.

І знову ж таки все те, в чому достатньо сили, аби штовхати, спонукати, стримувати, повелівати , — тілесне.

Він говорить про законне право хана повелівати і князем Московським, і князем Тверським.

Отож він сказав, що на користь сих умовисновків, схоже, промовляє приклад самого Христа, який прийшов у світ сей не повелівати, а підпорядковуватися умовам, які склалися в ньому, принаймні що стосується законів кесаря.

— Кажу ж , — боронився старший серед волинських мужів , — князь Добрит не має наміру повелівати.