Відчинилися хатні двері, і в рамі одвірків, посміхаючись, став плечистий, оцупкуватий Левко біяєйко.
Я худорлявий, невеликий на зріст, шкіра у мене темна, сиве волосся стирчить, як щітка, і важу я всього шістдесят кілограмів, а сер Генрі високий, плечистий, білявий і важить близько дев’яноста п’яти.
Високий, плечистий, голубі очі дивляться розумно й доброзичливо.
Це був чоловік середній на зріст, плечистий, з довгими руками і дужий, як людина, що звикла до труднощів мисливського життя або до війни.
Не дуже високий, плечистий і кремезний, Кардільяк, хоч йому було вже далеко за п’ятдесят, зберіг юнацьку силу і гнучкість.
Першим ішов жилавий воїн, смаглявий, з орлиним носом, поруч — плечистий юнак з рудою шевелюрою.
Разом з ним прийшов плечистий, міцний дід, у якого обличчя було червоне, наче в різника.
Обертаємось: у дверях стоїть сухорлявий, але плечистий чоловік з тонким носом і вольовою щелепою на довгобразому обличчі; він посміхається нам, оголюючи великі зуби.
Був це кремезний мужчина, плечистий і сильної будови тіла, на оці мав якийсь сказ, виглядав на зизоокого.
Нарешті озвався Тимофій Старобор, високий, плечистий чоловік у розквіті сил, з великим шрамом на обличчі.