— Хтось нагадав собі в штабі полка про вас, і вже є письменний наказ: «Обершарфюрер Баліцкі зофорт нах дер анкунфт ін Марбурґ ін марш цу зецен !»
Був письменний: як і Зінько, навчився читати в дяка.
Тільки соромився заяву писати, бо не дуже письменний був, та й характер заважав.
І грамоту добре знає, письменний … От — малий ще, а куди хочете «прошеніє «напише … Є його тих прошеній і в волості, і в мирового, і де хочете … Одно аж у.
Я письменний — наді мною сміються навіть придворні блазні, бо у нас знають грамоту тільки писарі - простолюдини та деякі ченці.
Письменний, мудрий, чесний, та ще й живе тут недалеко, в Корсуні.
Ні по-українському, ні по-польському вона не вміла, та й, крім того, не знала напевно, чи письменний Петро.
Питаннями, пов’язаними з військово-морським флотом, займався С. Письменний.
Він був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати псалтир.
Ви ж, здається, письменний, добродію Хельме , — всміхнувся Вогнедан, не втративши самовладання.