Невже навік забрав здоров’я паршивий шматок металу?
— Цей паршивий міністерський попихач не розуміє мене , — сказав він, помовчавши.
Нехай же зійдуть тепер усі на старців, то я їм потому скажу отак: «А видиш, один із другим, не хотів мене за війта, най же тепер війтує над тобою паршивий панок.
А якби мене такий паршивий лікар лічив, як його, то й мені б те було.
— Гей, ти, собацюро паршивий, підлабузник гетьманський !
Якийсь паршивий розумник буде всім вправляти мізки.
Якийсь паршивий пес мене, радянську жінку, ні за що має !
— Той паршивий старий полукровець розкрадав фамільні реліквії Блеків? !
Він займив знов до води, а той паршивий кінь знов каламутить.
Мама зітхала, мов важко їй було покидати свій закуток скорботи, батько коротко лаявся: «Паршивий світ !