Він мета її мрій, осолода очей, Над усіх милий їй генерал Птолемей.
— Одинока веселість і осолода нашого гіркого, вояцького життя.
Я ж відчув лють: раптовий біль чи осолода знову піднесли мене; мені здавалося, що очі мої палають червоним вогнем, і коли б хто захотів під цю хвилю змагатися зі мною, плохим би я вже не був.