Синоніми до слова Обурення

Учинок маленького матроса з пацючим обличчям, який убив одного із своїх товаришів, викликав у Тарзана обурення; і це обурення ще більше посилилося, коли Тарзан побачив його сварку із симпатичним молодиком.

Обурення все ще кипіло в ньому, і, користуючись правами старшого віком, він голосно заговорив, не слухаючи нікого : — Ну й нікчемні люди оці тобиктинці !

Стуманів світ в очах старого козака і, хитаючись з обурення, мов прибитий, ледве доволікся він до своєї пасіки і впав під куренем на солому.

Ми з Нінкою заціпеніли від обурення, тоді як обидва Редактори спостерігали за нами з по-батьківськи жорстокими усмішками.

Вона вважає самогубство найстрашнішим гріхом, що його може вчинити людина , — тому до почуття жалю за покійником у неї домішується страх і обурення.

Одним із найбільших його супротивників стала місіс Беннет, чиє незадоволення його загальною поведінкою посилилось і перетворилося на цілком конкретне обурення через те, що він відверто проігнорував одну з її дочок.

Я не могла приховати свого обурення; але Кетрін гнівно звеліла мені мовчати, загрожуючи виставити мене з кухні, якщо я й далі вихатиму своїм нахабним язиком.

Душевне обурення його самого дивувало, він не розумів його й думав: «Що це в біса воно сталося?

Герольд відповісти не зізволив, а глядачі тільки гучніше зареготали з обурення молодого лицаря.

Незважаючи на те, натовп не виявив обурення, швидше навпаки.