Повірте мені, сеньйоре, я так само не хочу неволити жінку, як не хочу стати вбивцею її коханого.
«Ви вільні, сеньйор … Неволити вас не будемо … Де вихід з монастиря, сеньйор знає, а шлях до Венеції лежить на південь і захід сонця звідси …»
— Се буде приневолювання … я не хочу нікого, а тим паче тебе, неволити.
— Я б то хотіла, але й тебе не хочу неволити …
А все через свою дурну поблажливість — не схотіла, бачте, її неволити.
Руки до діла не призвичаєні змалечку , — не неволити ж їх на старість? !
Вітя ні за що в світі не повірить, що він цього разу не винний … Але Півень не помічав хвилювання хлопчика і, піднісши вказівний палець, повчав : — Не годиться неволити божу твар … Гріх на душу береш.
Просимо вас, пане … одпишіть нашому Полуваричу, щоб одумався, бо то гріх — людей неволити.
А поки то він обходиться, треба його силою неволити …