Угледів голову із сивуватим уже волоссям, туго стягненим тепер у вузол — бридкий, потворний, як наріст на хворій гілляці.
— У вашій горлянці на голосових зв’язках утворився наріст.
А що то на наріст біля крайиього, а сухим верхом дерева?
Власне ніч, цей наріст «предвічного хаосу», приносить безпосереднє пророцтво майбутнього.
— запитав червоновидий пан, у якого з кінчика носа звисав наріст, як в індика.
Під язиком у нього з’явився якийсь наріст, як це інколи трапляється в курей.
Не минуло й десяти хвилин, як Джуліс встановив, що на голових зв’язках утворився наріст, тільки й того.
У містечку, котре притулилося до північного муру Зелібору, наче гидкий наріст, проживали біженці з Моозу та страгійські кедаги.
А тепер повертайся поволі … Сонце враз розтопить іній на скафандрі, і ти знову бачитимеш … Граматик повертався всім корпусом, і там, де падало сонячне проміння, білий наріст миттю зникав, мов його й не було на скафандрі.
Над дзьобом стирчить наріст м’яса, що тягнеться, як гребінь шолома, аж на череп.